| Форум: "Загальний" |
Тема: "ПЕРСПЕКТИВИ УТВОРЕННЯ ФОНДІВ МІСЦЕВИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ" |
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-01-17 11:57:13'} |
Дорогі друзі та колеги!
Адміністрація Інтернет- ресурсів http://www.ngo.org.ua/ і http://www.ligarc.org.ua/ та один із спонсорів згаданих ресурсів - Фундація ім. Князів – благодійників Острозьких (м. Рівне) розпочинають відкриту дискусію стосовно можливості та доцільності утворення в Україні фондів місцевих (територіальних) громад, що відомі у країнах Заходу як Community Foundations.
Ми сподіваємось на те, що велика кількість відвідувачів наших сайтів скористається можливістю відкритого і широкого обговорення теми, що вже не перший рік дискутується в колі представників професійного третього сектору України.
Окрім можливості висловити свою думку, чи задати запитання, ми пропонуємо Вам прийняти участь у віртуальному опитуванні, що розпочнеться на нашому сайті за декілька днів. Опитування, я к власне і сама дискусія, торкатимуться питань наявності інформації про існування та досвід роботи фондів місцевих громад за кордоном; передумов створення таких фондів в Україні; участі представників різних секторів суспільства у створенні таких фондів; доцільності зовнішньої підтримки таких фондів; наявності національних традицій; наявності в Україні організацій, що найбільше нагадують фонди місцевих громад, тощо.
Сподіваємося, що інформація, накопичена у ході дискусії та опитувань, стане грунтом для аналізу ситуації у напрямку соціального інвестування на місцевому рівні в Україні.
З повагою,
|
| Автор: Виталий Янюк
|
Дата: {ts '2003-01-17 14:12:32'} |
Хочу поприветствовать идею публичного обсуждения перспектив создания Community Foundations в Украине. В отличие от теряющих свою актуальность тем поддержки бизнес - центров, бизнес – инкубаторов и ресурсных центров НГО, развитие подобных организаций имеет серьёзные перспективы в качестве одного из приоритетов международных донорских структур.
Будучи моделью местной филантропии de facto, стабильный, грамотно организованный и демонстрирующий конкретные результаты работы общинный фонд имеет все основания быть предметом affaire d’amour крупного донора, заинтересованного в укреплении локальных демократических механизмов в противовес чрезмерно раздутой, коррумпированной и неэффективной машине полицейского государства.
Проблема заключается в том, декларируя приверженность идеям местной филантропии, на деле можно предоставлять финансовую поддержку для решения совершенно различных задач, например создание эндаументов (неприкасаемых капиталов) для фондов местного сообщества или, так сказать, наоборот, на обучение путём проведения очередных тренингов для тех, «кто хочет, но не знает как». Считаю, что фактический материал, который предполагается собрать в ходе обсуждения и опроса будет чрезвычайно полезен, особенно на фоне тотального отсутствия в Украине каких-либо фундаментальных исследований по данной теме (я имею ввиду отсутствие исследований местной ситуации).
Я не знаю Украинских организаций, которые можно было бы назвать фондами местного сообщества. Тем не менее, наша организация внимательно следит за деятельностью НГО, которые приближаются к этому определению и уже оказывает им финансовую поддержку. В качестве примера могу привести донецкий городской благотворительный фонд «Доброта». Мы с большим интересом ожидаем также регистрации и начала деятельности Фонда местного сообщества в г. Одесса, который создаётся по инициативе наших грантополучателей – Ассоциации поддержки общественных инициатив «КОВЧЕГ» и Благотворительного фонда «Дорога к дому».
Желаю всем успехов и плодотворной работы!
Виталий Янюк
Фонд Евразия
|
| Автор: Руслан Краплич
|
Дата: {ts '2003-01-18 14:05:28'} |
Руслан Краплич, керівник проекту Школа розвитку локальних ресурсів для НДО
Чи скоро в Україні з’являться Фонди місцевих громад ?
Вже чотири роки підряд в Одесі проходить Міжнародна науково-практична конференція з нових соціальних технологій. Цього разу вона була організована Асоціацією підтримки громадських ініціатив “Ковчег”, Благодійним фондом “Дорога до дому”(Одеса), Фондом “Доброта” (Донецьк) та Фундацією імені князів-благодійників Острозьких (Рівне). Головним питанням нинішнього науково-практичного форуму було соціальне інвестування.
Слід розуміти, що коли йдеться про соціальне інвестування, то маємо на увазі не лише кошти чи майно, яке має бути передано соціально спрямованим установам (найчастіше у країнах з розвиненою демократією й економікою – це громадські та благодійні організації, що належать до третього сектора), а про той соціальний капітал, який називається – довірою. Отже, не гроші, а довіра оточуючих є найбільшим соціальним капіталом для благодійності. Яскравим уособленням такої дефініції є відома приказка: ”Не май 100 рублів, а май 100 друзів”. Вона може стати гаслом будь-якої благодійної установи, що прагне допомогти вирішити суспільні проблеми шляхом залучення ресурсів та реінвестування їх у діяльність, спрямовану на подолання цих проблем.
Так чи інакше, коли йдеться про інституції соціального інвестування, ми не можемо оминути Фонди місцевих (територіальних) громад (Cominiti faundation). Батьківщиною цих благодійних установ є Сполучені Штати Америки. Однак, до кінця 20-го століття мережі Фондів місцевих (територіальних) громад поширилися в Західній, Центральній та Східній Європі. В Україні ж, протягом двох останніх років точаться дискусії стосовно можливості заснування подібних благодійних установ.
З одного боку виникнення національних благодійних інституцій, що підтримують громадські ініціативи які прийдуть на заміну міжнародним й іноземним донорським організаціям є неминучим процесом. З іншого боку – маємо добре розуміти, що історично у США та європейських країнах, де розвинулися фонди місцевих (територіальних) громад, мусили скластися відповідні суспільні й економічні передумови для цього. Місцеві громади (громадяни) досягли рівня високої суспільної свідомості, активності та відповідальності та їх економічне забезпечення стало достатньо високим, щоб здійснювати пожертви у благодійні фонди. Досвід діяльності Фондів місцевих територіальних громад у сусідній Росії та Польщі показує, що значна їх частина змушена постійно балансувати на межі саморозвитку та локального, соціального інвестування. Це означає що суми коштів, які залучають ці місцеві Фонди є дуже значними і примушують їх персонал постійно здобувати додаткові ресурси із зовнішніх джерел, щоб таким чином забезпечити необхідний рівень адміністративних витрат (оплата праці персоналу, утримання приміщень, зв’язок, канцелярське забезпечення тощо). Якщо припустити , що такий розвиток Фондів місцевих (територіальних) громад був би нормальним і для України, у якій ще поки що недостатньо розвинута муніципальна демократія, високий рівень безробіття, нестабільна економічна ситуація й до того ж, значно втрачені традиції благодійності, то однаково існує ряд застережень, на які об’єктивно необхідно звернути увагу.
Найпершим застереженням є те, що переважна більшість ініціаторів утворення Фондів місцевих (територіальних) громад в Україні мало знають про справжню практику діяльності таких установ у США, Канаді, Західній Європі. Навіть ознайомившись із публікаціями, присвяченими діяльності Фондів місцевих громад з сусідніх Росії та Польщі, представники громадських та благодійних організацій з України не завжди вірно оцінюють їх функції, місію та принципи роботи. Як наслідок, окремі експериментатори готові навіть створити свій український варіант місцевого фонду.
У цьому сенсі народна мудрість застерігає: “Хто спішить, той людей смішить” і “Для чого вибивати відчинені двері”. Одним зі способів уникнути помилок та невиважених дій є збільшення кількості публікацій, конференцій та семінарів, які б за допомогою досвідчених фахівців із Фондів місцевих громад (Comuniti foundations) інших країн допомогли зацікавленим ініціативним групам та організаціям розібратися в тому, що таке і як саме діє дана установа соціального інвестування.
Однією з найголовніших проблем третього сектору (громадських і благодійних організацій) України є недостатній професіоналізм у повсякденній роботі в першу чергу у галузі мобілізації місцевих ресурсів. Так переважна більшість громадських і благодійних організацій, знаючи проблему недостатності фінансування, із 10 – 15 доступних їм джерел залучення фінансування реально використовують 2 – 4 джерела. Це означає, що більшість з них або не вміють, або не хочуть здійснювати роботу, спрямовану на систематичний фандрейзинг. Важко допомогти організаціям, які не хочуть, а от тим, хто не вміє, можна рекомендувати розвивати інструментарій залучення місцевих ресурсів і при цьому, підвищуючи власний рівень мотивації роботи з місцевою громадою, розглядати її як головного інвестора.
Так, наприклад, громадська організація “Лада” з с. Солнцево Донецької області змогла упродовж одного року більш ніж у 100 разів збільшити джерела надходжень до свого бюджету, реагуючи на потреби сільської громади та проводячи заходи, потрібні місцевій громаді. Нині за допомогою школи розвитку локальних ресурсів для НДО, що здійснює Фундація імені князів-благодійників Острозьких, стає можливим вдосконалити та розвинути професійні інструменти громадського сектору в галузі мобілізації місцевих ресурсів для вирішення найгостріших суспільних проблем громад.
Незважаючи на стійкі негативні стереотипи, місцевий бізнес та місцева влада готові здійснювати інвестиції у благодійні фонди (це підтверджують дослідження, здійснені Західноукраїнським ресурсним центром, Центром іннновацій та розвитку, Фундацією Острозьких та ін.). Однак, як говорить українська приказка: “Під лежачий камінь вода не тече”. Це означає, що переважна більшість благодійних інституцій недостатньо прикладають зусиль, аби збільшити надходження від місцевих бізнесу та влади. Існують лиш поодинокі випадки, як наприклад Дитяче Козацьке Товариство Володимиреччини “Пагін” з смт. Володимирець Рівненської області, де волонтери з гордістю можуть заявити, що за 9 місяців початого року кожна установа, організація чи приватний підприємець, які діють у Володимирці хоча б один раз допомогли їх організації.
Це означає, що дуже важливо враховувати мотивації бізнесу, влади і громадян у планах і діяльності благодійних організацій, а також збільшити кількість звернень до місцевої громади (у яку входять також і бізнесові, муніципальні та державні установи).
Коли мова йде про благодійні фонди, то не можемо оминути такої значимої проблеми, як недоторканий капітал фонду, або ендаумент. Не дивлячись, що це нове для українського громадського сектору поняття вже з’явилося у Цивільному кодексі, інших законодавчих актів, які б регулювали питання створення, поповнення та збільшення благодійного (соціального) капіталу – ендаументу – поки що немає. Як немає й практики у переважної більшості українських благодійних установ.
Відомо, що у США, Канаді, та Західній Європі ендаументи складаються зі спадків та великих пожертв громадян. Кошти недоторканого капіталу мають бути проінвестовані у прибуткову діяльність (придбання акцій або інших цінних паперів, зберігання на депозитних рахунках тощо). Благодійні установи не сплачують податків, а тому змушені отримані доходи (% від інвестиційної діяльності) реінвестувати у вигляді безповоротних фінансових допомог (грантів) громадським організаціям або громадянам, які потребують допомоги.
Таким чином, перед тим, як почати розмову про утворення Фондів місцевих громад, поки що необхідно вивчити законодавство України та виробити необхідні інструкції щодо створення підтримки і розвитку ендаументу, спільними зусиллями із законодавчою та виконавчою владою (до якої належать й фіскальні установи). Лиш в цьому випадку ми отримаємо більше можливостей для посилення співпраці з бізнес-інвесторами як місцевими, так і зовнішніми.
Найголовнішим негативним фактором є те, що громадському сектору (в т. ч. благодійним організаціям) в Україні не довіряє суспільство. Як наслідок недовіри – наші потенційні партнери (громадяни, бізнес, влада) бояться інвестувати.
Щоб позбутися страху, суспільство повинно добре знати та розуміти, чим займається конкретний благодійний фонд, що доброго він вчинив для цього суспільства, які засади роботи фонду, як ведеться облік і звітність, звідки залучаються кошти і в що реінвестуються, хто є персоналом фонду і т. д. Це означає, що нам необхідно посилити публічну звітність перед громадою, оприлюднюючи не лише річні звіти, але й звіти по кожній проведеній добрій справі.
Якщо суспільство, громада хоче добре знати про те, куди можна вкласти кошти, щоб вони комусь допомогли, то мусимо сприймати це як факт бажання вплинути на визначення політики інвестування. Такий вплив можливий лише в тому випадку, коли авторитетні представники громади, які користуються довірою у своєї цільової аудиторії (групи) зможуть брати участь в органах управління благодійної організації: Раді Директорів, Спостережній раді, Ревізійній комісії тощо. Заангажування представників місцевої громади у роботу благодійної установи має відбуватися ще й на рівні залучення ресурсів. Цю роботу може робити не лише персонал і Рада директорів, але й велика кількість добровольців (волонтерів), які безоплатно згодяться допомагати в пошукові коштів від бізнесу, влади і громадян.
Повертаючись до питання прозорості і відкритості, маємо розуміти, що будь-які наші значні закупки для благодійного фонду, а в першу чергу розподіл благодійної фінансової допомоги (грантів), повинні відбуватися на основі відкритих конкурсів (тендерів), рішення в яких приймаються незалежною комісією експертів.
Вище викладені підходи до діяльності благодійних організацій мають призвести до вироблення дуже зрозумілих суспільству етичних стандартів благодійності (філантропії), дія яких зможе підвищити рівень довіри до благодійного фонду, що дотримується цих етичних норм.
Перелік висловлених застережень є досить об’ємним. Зусиллями ряду благодійних організацій, а також Ліги ресурсних центрів України, окремі проблеми громадського сектору викладені вище, починають вирішуватися. Однак, дискусія під час одеської IV Міжнародної конференції з соціальних технологій засвідчила факти готовності окремих громадських організацій розпочати процес утворення Фондів місцевих (територіальних) громад в Україні за аналогом іноземних (Comuniti faundation), незважаючи на об’єктивно існуючі застереження. Отже, у швидкому майбутньому матимемо можливість провести аналіз того, яким чином відбувається революційний підхід до утворення нового зразка благодійної установи, що покликана здійснювати соціальне інвестування у місцеві громадські ініціативи.
Прихильники ж еволюційного розвитку громадського сектору працюють за принципом: знати і розуміти що таке Комюніті Фонд, застосувати у повсякденній практиці роботи українських благодійних йнституцій механізми дії Комюніті фонду – і лише коли “визріють” об’єктивні обставини, назватися (або утворити) Фонд місцевої (територіальної) громади. Щоб проілюструвати подібний підхід, наводимо схему, у якій визначено конкретні стратегічні кроки, які має здійснити відома, авторитетна і професійно діюча благодійна чи громадська організація, щоб підійти до створення Фонду місцевої (територіальної) громади.
Табл. у додатку.
Вивчення діючих законів
Вироблений і діючий Етичний кодекс
Розробка нормативної бази та нового законодавства
НДО – визначила найгострішу потребу місцевої громади
РR-фандрейзингова кампанія – збір ресурсів на забезпечення найгострішої потреби громади
Утворена Рада Директорів, яка управляє збором коштів; відкриває окремий благодійний рахунок, інвестує зібрані кошти та оприлюднює звіт про забезпечену потребу
n...(певна кількість) подібних РR-фандрейзингових компаній
Інформаційна кампанія про Фонд місцевої громади та новий підхід до збору пожертв (спочатку залучаємо кошти, а вже потім інвестуємо у забезпечення місцевих потреб)
Утворений Фонд місцевої громади
Формування ендаументу
Навчання Ради Директорів Навчання волонтерів і персоналу
|
| Автор: Александр Воронкин
|
Дата: {ts '2003-01-22 12:32:54'} |
Региональный фонд развития общины.
Днепропетровская область.
Днепропетровский центр молодёжного сотрудничества.
Альянс Партнёрства общественных организаций «Интерлига».
Как вы считаете, насколько эффективной будет следующая схема создания такого фонда:
Данный фонд создаётся совместно с органами местного самоуправления на областном уровне. Общественными организациями создаётся программа по развитию данного фонда, и лоббируется её принятие на областном уровне (сессия областного совета).
Источники финансирования данного фонда также определяются данной программой.
Схема работы фонда:
- общественные организации на протяжении года (определяются сроки) подают в фонд проекты и заявки на их реализацию в регионе по решению наиболее актуальных проблем.
- в результате, к концу финансового года и началу нового в фонде сконцентрированы программы по актуальным проблемам региона.
- на протяжении года, фондом заключаются договора с финансовыми структурами (банки, производственные корпорации, др.) на перечисление средств с нового финансового года на счёт фонда.
- создаётся комиссия по рассмотрению программ НПО региона на их финансирование фондом. Определяются суммы и размер финансирования программ за счёт средств, предоставленных финансовыми структурами (при этом размер финансирования должен составить не более 50%).
- фондом создаётся программа дофинансирования отобранных проектов НПО на региональном уровне и подаётся на рассмотрение сессиями областного совета. Т.е. путём принятия соответствующего решения, НПО получают дофинансирование своих программ (не более 20%). Как альтернатива данного шага может быть, принятие решения о социальном заказе в регионе и развитии работы в данном направлении.
Задача: обеспечить решение социальных вопросов в регионе через привлечение НПО. Но, в принципе, финансирование могут получать также другие виды неприбыльных организаций (кроме политических объединений и бюджетных организаций).
Заранее благодарен,
Воронкин Александр.
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-01-24 09:50:38'} |
Считаю, что схема, предложенная уважаемым Александром Воронкиным содержит критическую системную ощибку в самом начале, а именно - "фонд создаётся совместно с органами местного самоуправления на областном уровне."
единственное, что можно ожидать от такой схемы - создание областной карманной псевдоблаготоврительной структуры. что бы вы ни делали после этого - не имеет никакого значения. общинным фондом это всё равно не будет.
|
| Автор: Сергій Пінчук
|
Дата: {ts '2003-01-24 11:51:49'} |
Шановні колеги.
Перш ніж почати дискусію про можливість появи на теренах України Фондів територіальних громад, варто зупинитися на дефініціях.
Перше питання, яке виникає в ході дискусії: чим відрізняється будь-який інший благодійний фонд від Фонду територіальної громади. Визначення благодійної організації (фонду) подано у ст.1 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” – це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб. Згідно ст. 7 того ж Закону благодійні організації діють за територіальним принципом. Статус місцевої мають благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці, тобто в межах одного населеного пункту. Але такі організації ми не називаємо Фондами територіальних громад. Чому ? Невже для того, щоб стати Фондом територіальних громад таким організаціям достатньо почати роздавати гранти (розмір не має значення, може бути і 20 грн.).? З іншого боку, вже існують благодійні організації, які виділяють гранти для інших НДО із залучених шляхом проведення благодійних акцій коштів, для прикладу, Фундація імені князів-благодійників Острозьких, але вона також не є Фондом територіальної громади.
Отож, якщо критерієм Фонду територіальної громади є здійснення діяльності благодійної організації в межах адміністративної одиниці (а будь-яка благодійна діяльність в межах міста чи селища є на користь його жителям), то дискусія можливість створення таких Фондів є безпредметною. Їх уже багато, і можна створити ще більше: існуючі благодійні організації у своїх статутах зазначають, що здійснюють свою діяльність у межах певної адміністративно-територіальної одиниці – і Фонди територіальних громад діють по всій Україні.
Все це нагадує один анекдот з “бородою”, ще з радянських часів: студентку запитали, скільки потрібно коштів для створення “домів терпимості” в СРСР. “Дві копійки, - відповіла дівчина. – Потрібно лише зателефонувати до гуртожитку і сказати дівчатам, що відтепер працюємо легально.”
Що ж таке Фонд територіальної громади ?
Якщо подивитися на цей термін з боку українського правопису, то напрошується висновок, що це фонд, який належить певній територіальній громаді (після слова “фонд” ставляться запитання родового відмінку: кого? чого?). Тобто рішення про його створення, а також про залучення ресурсів та їх розподіл, здійснення управління ним займається територіальна громада.
Згідно ст.1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Користуючись правом на місцеве самоврядування, територіальна громада може утворити такий Фонд, але...
Згідно Конституції України, ст. 140, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети. Про безпосередні форми самоуправління можна говорити стосовно невеликих населених пунктів. Всюди рішення від імені громади ухвалюються радою або винкомом. На жаль, не вперше змушений констатувати факт невідповідності в законодавстві України: ст. 5 Закону “Про благодійництво та благодійні організації” забороняє органам місцевого самоврядування виступати засновником благодійної організації.
Отже, Фонд територіальної громади може створити лише недержавна організація. Знову ж напрошується питання, а чим цей Фонд, створений НДО, відрізняється від звичайного благодійного фонду ? І чому він називається “Фондом територіальної громади”, якщо громада до нього не має ніякого відношення ? Отримуємо замкнуте коло. Буду вдячний, якщо хтось підкаже з нього вихід, або, можливо, подасть свій варіант визначення Фонду територіальної громади.
|
| Автор: Александр Воронкин
|
Дата: {ts '2003-01-26 17:01:16'} |
Замечание администратора сайта достаточно конструктивное и содержит в себе зерно истины.
Да, на самом деле существует угроза, что подобная структура может стать «карманным» фондом.
Однако, сущность фонда заключается в том, что создателями его выступают общественные организации, а не органы власти. И это принципиально.
"Карманным" может стать и любой фонд развития общины, и не только. Почему нет?
И одна из наших задач - как этого избежать.
В данной схеме органы самоуправление лишь делают возможным процесс привлечения финансовых ресурсов (государственных денег) для решения социальных вопросов через общественные организации, и создают основу для осуществления прозрачного и эффективного распределения этих средств.
Механизмом прозрачности, законности и эффективности здесь выступает решение совета.
За счёт принятия подобного решения появляется возможность привлечения так называемых «Средств бюджета развития» фондом для их дальнейшего распределения между общественными организациями в соответствии с их заявками и проектами.
Фонд выступает своеобразным звеном между общественными организациями и органами местного самоуправления. Программы и проекты, направленные в фонд местными общественными организациями являются одной из основ для составления региональных программ социально – экономического развития, которые в свою очередь позволят привлечь средства из бюджета на их реализацию.
Одним из механизмов прозрачности распределения средств должен стать процесс привлечения представителей местных общественных организаций к рассмотрению программ НПО и заявок на их финансирование. А также регулярное освещение этого процесса в СМИ.
Ведь на самом деле сейчас в Украине много говорится о конструктивном межсекторном партнёрстве.
А когда заходит речь о привлечении органов власти к этому процессу на более высоком концептуальном уровне, то сразу же мы начинаем говорить о «карманных» организациях, а не о механизмах предупреждения подобных угроз. Ведь деятельность фондов развития общины, на мой взгляд, просто невозможна без сотрудничества с органами местного самоуправления.
Возможно, на первом этапе развития фондов территориальных общин, необходимо создать механизмы для осуществления социального заказа в регионах, для того, чтобы был действенный и законный механизм участия общественных организаций в создании и реализации региональных программ социально – экономического развития.
Александр Воронкин.
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-01-27 11:22:07'} |
Уважаемые коллеги, дорогие друзья!
Ещё раз хочу поблагодарить Вас за активное участие в обсуждении. Хотелось бы обратить Ваше внимание также на тот факт, что помимо возможности высказать своё мнение все посетители сайта (в том числе и незарегистрированные) могут принять участие в интереактивном голосовании.
Сегодня в разделе «Опрос Опитування» мы разместили новый вопрос. Всего, по тематике «Перспективы создания общинных фондов в Украине» запланировано шесть различных вопросов, освещающих различные аспекты этой темы.
Несмотря на то, что на главной странице нашего сайта одновременно может быть размещён только один из вопросов, все остальные вопросы остаются доступными для голосования и обозрения текущих результатов через кнопку «другие опросы інші опитування”.
Спасибо
|
| Автор: Виталий Янюк
|
Дата: {ts '2003-01-27 14:50:08'} |
Хотел бы озвучить два небольших комментария к вопросу о «карманности» фондов, созданных с участием органов местного самоуправления. (Данный вопрос является лично для меня чрезвычайно интересным с практической точки зрения, в отличие от вопроса, например о наличии традиций благотворительности и влиянии этого факта на развитие фондов местного сообщества).
Безусловно, поддержка органов местного самоуправления никому не помешает. …до тех пор, пока она останется поддержкой и перерастёт в патронаж. Не могу удержаться от комплимента уважаемому Сергею Пинчуку, который блестяще проиллюстрировал вопрос «а кто мешает нам создавать общинные фонды?», чем, по сути, перевёл его в разряд риторических. Так вот, а кто мешает органам самоуправления оказывать поддержку общинным фондам, действующим на их территории? Обязательно ли для этого быть учредителем? Какие препятствия затрудняют сотрудничество между органами самоуправления и общинными фондами, если отношения между ними не закреплены формально?
Не уверен, что деятельность общинного фонда должна быть включена в какие-либо планы социально-экономического развития региона. Фонд должен действовать абсолютно независимо. Опираясь на поддержку общины через прозрачность, конкурсный механизм и авторитет Совета попечителей. В течение длительного времени, в самых разных регионах я наблюдаю попытки создать очередной причудливый пост- советский гибрид – смесь социального заказа и общинного фонда. Не оспаривая полезность обоих отдельно взятых изобретений, тем не менее мне кажется важным сохранить при этом чистоту жанра. Соцзаказ, со всеми присущими ему элементами планирования и т.д. – это соцзаказ. А общинный фонд – это общинный фонд.
А вообще - это здорово, что есть Интернет и в нём открытые платформы для организаций гражданского общества. Где и как бы мы сейчас всё это обсуждали? И сколько бы это стоило донорам? Кто проводил конференции - поймёт меня.
|
| Автор: Тамара Трацевич
|
Дата: {ts '2003-02-04 22:12:22'} |
Шановний пане Віталію!
Щиро радію за Вас, що Ви маєте можливість конференції оцінювати лише коштом і не проводили їх на громадських засадах.
Щодо класичного ендаументу. Кошти, наскільки пам`ятаю, залучати на тривалий термін (до 3 років) можна тільки як ЗВОРОТНЮ цільову фінансову допомогу (через 3 роки переоформляти, бо інакше вона вважатиметься незворотньою і треба платити 30% з прибутку) з обов`язковим зазначенням, що це – ендаумент, тобто, користуватися можна лише процентами.Тепер щодо процентів: На сьогодні в ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» ще існує абсолютно безграмотно виписана ст.7.11.9, яка передбачає, що якщо за станом на 1 квітня наступного за звітним роком у вас залишилося більше 25% від чистого прибутку минулого року, то треба сплатити прибутковий податок в розмірі 30% з суми перебільшення.. Хоча, як на мене, саме безграмотність в її написанні є підставою для спору в суді або до звернення до Конституційного суду.
На сьогодні пропонується інша форма нібито ендаументу: це коли благодійник банківські проценти за користування своїм капіталом передає ОГС. Чим ця форма різниться від звичайних благодійних внесків, які треба просити і ніколи не знаєш дадуть тут чи ні, - поки що не розумію.
Щодо Фондів територіальних громад. Гадаю, що від звичайних благодійних фондів вони мають різнитися тим, що засновниками такого фонду має бути громада, а не ті кілька засновників, що його зареєстрували. Мають бути обов`язково зазначені і суворо дотримуватись форми прозорості: як на мене, у формі обов`язкового доведення до відома всіх членів громади щомісячної звітності. І фонд цей має задовольняти потреби тої самої територіальної громади. Як визначати потреби? Закласти в статут положення про визначення пріоритетів розвитку громади через постійне соціологічне дослідження, яке і виявить проблеми громади не «на глазок» влади. Як сьогодні розподіляються державні кошти через різномінітні фонди, гадаю, секрет Полішинеля. Навіть при тому, що дотримано всіх процедур: і оприлюднення (через недоступні або відомі обмеженому колу осіб джерела інформації), і нібито конкурс, і очевидна важливість… Тільки хто визначає всі ці чинники? Хто визначає ефективність використаних коштів (окрім того, що громадські організації, які реалізують проект, хоча би не безробітні)? Поки що майже скрізь, ну хіба що, може, за виключенням Одеси та ще деяких міст, - «кишенькові» представники «кишенькових» нібито громадських організацій?
На мою думку, Фонди територіальних громад – перспективна форма самоорганізації та активізації громадян, перетворення населення в громаду, мешканця – в громадянина. Але ж перед громадськими організаціями України набагато гостріше, ніж в Німеччині після падіння Берлінської стіни, стоїть проблема здолання апатії привчених до патерналізму людей. Людей, зневірених небезпечним сьогоденням з його проблемами і хворої економіки, і корупції, і злочинності, і верховенства «дишла», і ринкової (продажної, тобто) політики, і шаленим розшаруванням суспільства на дуже бідних і дуже багатих фактично без наявності стабілізуючого суспільство середнього класу. Людей, протягом кількох поколінь розбещених патерналізмом (читай рабством). Пересічна людина такі дефініції, як громада, громадянське суспільство, демократія залишає політикам, не розуміючи що воно за звір такий, громадянське суспільство, - яке ми всі бурхливо розбудовуємо. Мені здається, що, коли населення усвідомить свою роль в суспільстві і зрозуміє, що в домі хазяїн - платник податків, а влада (доречі, в країнах з усталеною демократією влада в нашому розумінні перекладається як government, тобто управитель, а не Authority, що є себто перекладом слова “влада”. З авторитарністю влади чи не перегукується?) – то лише наш урядник, управлінець, включаючи і найвищого, і усвідомить відповідальність перед прийдешніми, тоді прийде і почуття відповідальності за роботу управителя. Тоді і управителю частіше нагадуватимуть про його місце і поспитають а як же він управляє заробленими нами коштами.
Ідея фондів територіальних громад, як вже зазначено, прийшла з країн з усталеною демократією, з розвиненим громадянським суспільством… Будувати хату з даху можна (так у Вірменії у шістдесяті робили), але для цього має бути чіткий проект.
А отже будувати демократичне громадянське суспільство в посттоталітарній країні треба все ж з початку – з глоссарію. Бо навіть найкращий план, написаний незрозумілою мовою, втілюватися в життя не буде. Ніде, крім нас, що будуємо невідомо що.
|
| Автор: Тамара Трацевич
|
Дата: {ts '2003-02-04 22:12:55'} |
Шановний пане Віталію!
Щиро радію за Вас, що Ви маєте можливість конференції оцінювати лише коштом і не проводили їх на громадських засадах.
Щодо класичного ендаументу. Кошти, наскільки пам`ятаю, залучати на тривалий термін (до 3 років) можна тільки як ЗВОРОТНЮ цільову фінансову допомогу (через 3 роки переоформляти, бо інакше вона вважатиметься незворотньою і треба платити 30% з прибутку) з обов`язковим зазначенням, що це – ендаумент, тобто, користуватися можна лише процентами.Тепер щодо процентів: На сьогодні в ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» ще існує абсолютно безграмотно виписана ст.7.11.9, яка передбачає, що якщо за станом на 1 квітня наступного за звітним роком у вас залишилося більше 25% від чистого прибутку минулого року, то треба сплатити прибутковий податок в розмірі 30% з суми перебільшення.. Хоча, як на мене, саме безграмотність в її написанні є підставою для спору в суді або до звернення до Конституційного суду.
На сьогодні пропонується інша форма нібито ендаументу: це коли благодійник банківські проценти за користування своїм капіталом передає ОГС. Чим ця форма різниться від звичайних благодійних внесків, які треба просити і ніколи не знаєш дадуть тут чи ні, - поки що не розумію.
Щодо Фондів територіальних громад. Гадаю, що від звичайних благодійних фондів вони мають різнитися тим, що засновниками такого фонду має бути громада, а не ті кілька засновників, що його зареєстрували. Мають бути обов`язково зазначені і суворо дотримуватись форми прозорості: як на мене, у формі обов`язкового доведення до відома всіх членів громади щомісячної звітності. І фонд цей має задовольняти потреби тої самої територіальної громади. Як визначати потреби? Закласти в статут положення про визначення пріоритетів розвитку громади через постійне соціологічне дослідження, яке і виявить проблеми громади не «на глазок» влади. Як сьогодні розподіляються державні кошти через різномінітні фонди, гадаю, секрет Полішинеля. Навіть при тому, що дотримано всіх процедур: і оприлюднення (через недоступні або відомі обмеженому колу осіб джерела інформації), і нібито конкурс, і очевидна важливість… Тільки хто визначає всі ці чинники? Хто визначає ефективність використаних коштів (окрім того, що громадські організації, які реалізують проект, хоча би не безробітні)? Поки що майже скрізь, ну хіба що, може, за виключенням Одеси та ще деяких міст, - «кишенькові» представники «кишенькових» нібито громадських організацій?
На мою думку, Фонди територіальних громад – перспективна форма самоорганізації та активізації громадян, перетворення населення в громаду, мешканця – в громадянина. Але ж перед громадськими організаціями України набагато гостріше, ніж в Німеччині після падіння Берлінської стіни, стоїть проблема здолання апатії привчених до патерналізму людей. Людей, зневірених небезпечним сьогоденням з його проблемами і хворої економіки, і корупції, і злочинності, і верховенства «дишла», і ринкової (продажної, тобто) політики, і шаленим розшаруванням суспільства на дуже бідних і дуже багатих фактично без наявності стабілізуючого суспільство середнього класу. Людей, протягом кількох поколінь розбещених патерналізмом (читай рабством). Пересічна людина такі дефініції, як громада, громадянське суспільство, демократія залишає політикам, не розуміючи що воно за звір такий, громадянське суспільство, - яке ми всі бурхливо розбудовуємо. Мені здається, що, коли населення усвідомить свою роль в суспільстві і зрозуміє, що в домі хазяїн - платник податків, а влада (доречі, в країнах з усталеною демократією влада в нашому розумінні перекладається як government, тобто управитель, а не Authority, що є себто перекладом слова “влада”. З авторитарністю влади чи не перегукується?) – то лише наш урядник, управлінець, включаючи і найвищого, і усвідомить відповідальність перед прийдешніми, тоді прийде і почуття відповідальності за роботу управителя. Тоді і управителю частіше нагадуватимуть про його місце і поспитають а як же він управляє заробленими нами коштами.
Ідея фондів територіальних громад, як вже зазначено, прийшла з країн з усталеною демократією, з розвиненим громадянським суспільством… Будувати хату з даху можна (так у Вірменії у шістдесяті робили), але для цього має бути чіткий проект.
А отже будувати демократичне громадянське суспільство в посттоталітарній країні треба все ж з початку – з глоссарію. Бо навіть найкращий план, написаний незрозумілою мовою, втілюватися в життя не буде. Ніде, крім нас, що будуємо невідомо що.
|
| Автор: Виталий Янюк
|
Дата: {ts '2003-02-05 10:26:12'} |
@ Тамара Трацевич.
Да, я не являюсь сторонником проведения конференций (которые не являются частью более широкой программы); я этого не скрываю, и более того – я этим горжусь. Кстати, что значит конференция на общественных началах? Что, можно на общественных началах проехать из Луганска во Львов? И бесплатно поселиться в гостинице?
Мне кажется, что если мы будем тратить силы на то, чтобы «нести в массы глоссарий гражданского общества», то мы вряд ли дождёмся «коли населення усвідомить свою роль в суспільстві і зрозуміє, що в домі хазяїн - платник податків, а влада то лише наш урядник, управлінець, включаючи і найвищого, і усвідомить відповідальність перед прийдешніми, тоді прийде і почуття відповідальності за роботу управителя».
Думаю, не с этого нужно начинать. Полагаю, большинство пользователей этого сайта ещё не забыли что такое обществоведение (по- советски), научный коммунизм и т.д. Государственная машина «несла» всё это нам начиная с 3 класса . И что, сильно все прониклись этими бессмертными идеями?
Пока мы будем говорить фразами на четыре строчки «населення усвідомить свою роль в суспільстві…» - кина не будет. Такими фразами мы («продвинутые») можем разговаривать только друг с другом. Обыватель таких слов не понимает и он по –своему прав. Он понимает слова «власть должна заботится о народе, иначе – в шею!». Коротко и ясно.
Мне кажется, что нельзя ставить перед собой задачи типа «здолання апатії” или “усвідомлення ролі у суспільстві”. Нужно пытаться заниматься благотворительностью и укреплением местного самоуправления исходя из имеющихся возможностей – а они не такие уж и плохие. И при этом действовать максимально открыто и понятно для «пересічних громадян”. Ключ к пониманию людьми ( мучтельно пытаюсь сам не сбиться на стиль преподавателя политэкономии) фундаментальних ценностей открытого общества лежит в наличии и эффективности успешных примеров. Главное, чтобы они были везде, в каждом городе.
И главное – для того, чтобы пытаться, в меру сил и возможностей, этим заниматься, совершенно не обязательно обсуждать насколько грамотно или безграмотно написана та или иная статья какого-то закона. Лучше вспомнить когда ты сам лично последний раз сделал благотворительное пожертвование из своих личных средств. А просветительство – это всё от лукавого.
P.S. Чтобы не возникло неясности – я не против того, чтобы обсуждать и пытаться оптимизировать законы. Я против строительства гражданского общества с глоссария.
С уважением,
ВЯ
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-02-05 16:09:40'} |
хочу привернути увагу панства до того, як цікаво проходить голосування з питання "хто повинен займатися утворенням фондів місцевихих громад"
http://www.ngo.org.ua/askall.cfm
|
| Автор: Виталий Янюк
|
Дата: {ts '2003-02-11 15:27:00'} |
Даже самые первые результаты голосования по вопросу о целесообразности внешней донорской поддержки территориальным фондам показывают, что часть (посмотрим какая)аудитории считает, что такая подержка нужна. А этот вопрос имеет самое что ни есть практическое значение. Мог бы кто-нибудь из голосовавших "за" по этому вопросу прояснить, а на что собственно в таком случае доноры должны предоставлять подержку фонду местного сообщества?
Спасибо.
|
| Автор: Василь Болотний
|
Дата: {ts '2003-02-25 19:04:42'} |
Несколько слов об этом самом Фонде и его социальном назначении. Комьюнити фонд создается инициативной группой местного сообщества, в которую входят представители бизнеса и государственных структур, общественных организаций и просто граждан, которые не равнодушны к судьбе местной громады. Суть данной структуры заключается в том, что каждый регион имеет свою специфику развития и, в силу этого, свои собственные социальные проблемы, которые его жители как могут пытаются решать используя внутренние и внешние ресурсы. Цель Фонда – аккумулировать, контролировать и распределять имеющиеся или привлеченные ресурсы среди местных общественных организаций, деятельность которых и направлена на решение конкретных проблем. При этом повышается эффективность решения проблемы: ведь деньги поступают не хаотически и спорадически, а тогда, когда проблема действительно актуальна и требует решения. Кроме того, в задачи Фонда входит определение наиболее компетентной общественной структуры, которая с минимальными затратами достигнет максимального эффекта в решении проблемы. С этой целью, органом управления Фондом является Совет Директоров, который состоит из уважаемых в местной громаде людей, представляющих разнообразные структуры. А для обеспечения максимальной прозрачности своей деятельности, Фонд каждый год публикует и обнародует полный отчет о своих финансовых потоках, профинансированных организациях, решенных проблемах. Поэтому, Совет Директоров четко осознает свою ответственность за правильный выбор и качество работы организаций. Чем данный Фонд отличается от других грантодающих структур и уже существующих в Украине Благотворительных фондов? Главное отличие в том, что Общественный Фонд практически не реализует конкретные проекты самостоятельно (это считается крайним исключением), как, например, Фонд Благотворительный или общественная организация, а распределяет средства и осуществляет их контроль. Поэтому Совету Директоров максимально выгодно финансировать только те организации, работа которых отличается качеством и профессионализмом, а не себя саму или своих «знакомых». Исключение может наступить только в случае стихийного бедствия: тогда Фонд может самостоятельно нанять штат людей, например, для ликвидации последствий наводнения в одном из районов города. Пожалуй, главной миссией такой структуры является приведение имеющихся ресурсов в максимальное соответствие с потребностями громады. Простой пример: каждый день на стол руководителя крупного предприятия кладутся письма с просьбами о помощи, для рассмотрения которых у него нет ни необходимых ресурсов ни соответствующего опыта оценки потребностей. На Западе перешли к практике, когда бизнес отчисляет свои пожертвования в Общественный Фонд, Совет Директоров которого занимается их распределением и отчитывается перед бизнесменом и обществом.
Таким образом, Общественный Фонд – институт филантропии, обладающий следующими основными признаками:
- свобода от налогообложения
- не прибыльность
- независимость (т.е. нейтральность, отсутствие определенных предпочтений и влияния со стороны определенной бизнес или гос. структуры, общественной организации)
- поддержка общественности, местного сообщества
- отсутствие принадлежности к религиозной секте
- гибкость и прозрачность деятельности
- соответствие деятельности потребностям местной громады.
Долгосрочная цель деятельности Фонда – накопление постоянных фондов от многих различных доноров для осуществления широкой благотворительной деятельности на пользу жителей определенной географической области. Данное определение подчеркивает еще одно отличие данной структуры от зарубежных или национальных фондов: география его деятельности четко ограничена.
Заграницей существуют и Частные Фонды, например Фонд Мотта или Фонд Сороса. Их приоритеты деятельности, в отличие от Фонда Общественного, определяются тем, кто дает деньги, он же и контролирует процесс их траты. В то же время, часть денег (и соответственно часть программ) Общественного Фонда могут быть из Частного Фонда. Тогда частный грантодатель вправе «заказывать», на решение какой проблемы должны быть деньги потрачены. Но только Совет Директоров примет решение о том, стоит ли эти деньги принимать и если стоит, какая общественная организация будет исполнителем проекта. Решение может быть и отрицательным: если, например, деньги дает сигаретная компания на оздоровление детей, Совет Директоров может счесть данную практику пагубной для здоровья молодежи и деньги не принять. В Частном Фонде Совет Директоров может существовать все время существования фонда, в Общественном же Фонде, его деятельность оценивается, и он может быть переизбран. Кроме того, в частном фонде Совет Директоров получает денежную компенсацию за свою работу, в Общественном Фонде данная структура работает бесплатно и ни в коем случае не получает никакой прямой выгоды от реализации конкретных проектов (косвенная выгода – решение проблемы местной громады помехой не является). Иначе может быть разрушен основной фундамент существования подобной структуры – доверие общества.
Как становится понятно из вышеизложенных фактов, для создания данной структуры необходимо наличие определенных условий:
1. Прежде всего, общество должно быть готово к существованию данной структуры, то есть уровень развития местной филантропии должен быть соответствующим: люди должны знать, что такое общественные организации, зачем они существуют и почему следует жертвовать деньги на решение проблем местного сообщества. В местной громаде должны быть люди и организации, готовые давать деньги фонду.
2. Общественные организации должны находиться на хорошем уровне развития, то есть иметь позитивный опыт работы и поддержку со стороны общества, их деятельность должна быть максимально публично и прозрачной.
3. В местной громаде должна быть инициативная группа, готовая создать, возглавить, обеспечить имидж и работу фонда и, главное, готовая и имеющая возможность инвестировать свое время и силы для бесплатной работы на благо общества.
Естественно до того, как все три условия выполнены, регистрация так называемого Общественного Фонда преждевременна и губительна как для имиджа данной прогрессивной технологии, так и для украинской филантропии в целом. Ведь провал данной технологии еще больше подорвет имидж третьего сектора (общественные организации) и философию его деятельности.
Давайте теперь для начала проанализирует наличие и уровень развития данных условий в Одессе. Следует отметить, что никаких специальных исследований по этому не проводилось, следовательно, данные размышления являются субъективными. Однако же, регистраторы ОФ тоже не могут опереться на факты, которые бы обуславливали и оправдывали их сегодняшнее решение. Итак:
1. Здесь ситуация двоякая. С одной стороны существует огромное количество обнищавших неплатежеспособных граждан, которые просто по определению не смогут внести свой вклад в общественную филантропию, с другой стороны, имеется определенной количество потенциальных меценатов, особенно представителей бизнес структур, которые имеют возможность, но не всегда готовы отдать свои деньги и ресурсы другим организациям. Это и понятно. Наша налоговая система не очень-то стимулирует благотворительность, а если таковая и наблюдается, благотворители не всегда просят упоминать о них публично: вдруг налоговая инспекция узнает о том, что у них есть дополнительные средства. Кроме того, ни одна из бизнес структур не имеет постоянной практики ежегодно или ежеквартально заниматься благотворительностью. К сожалению, это пока только происходит в лучшем случае от случая к случаю. В общем, филантропическими настроениями наш город пока не дышит. Итак, по первому пункту позиция явно слабая.
2. Если сегодня выйти на улицу и элементарно провести опрос, мало кто из жителей Одессы назовет действующий общественные организации города и сможет рассказать, чем именно они занимаются и в чем их миссия. Будут ли в таком случае участники опроса жертвовать деньги для поддержки этих структур и их деятельности? А сколько негативизма мы встретим по отношению к общественным организациям со стороны тех, кто краем уха об этом слышал! Думаю, что если даже провести подобный опрос среди активистов зарегистрированных НГО, далеко не все смогут сказать, в чем заключается их миссия, каковы основные задачи деятельности, кто их клиенты, целевая группа, где можно найти их годовой отчет и т.п. Чего же тогда стоит хотеть от представителей местного бизнеса и гос. структур, если сами НГО часто не могут ответить на элементарные вопросы? Таким образом, по второму пункту проблемы не существенны.
3. Может быть, где-то и есть данная инициативная группа, только уж очень она скрывается, если о ней ничего не знают граждане, а инициаторы регистрации ОФ говорят о том, что без солидной зарплаты никакой Совет Директоров работать не будет. В общем, это достаточно легко выяснить: нужно только публично спросить, кто готов, хочет и может отдать свои силы работе в Совете Директоров, а потом и посмотреть, кто из заявившихся является уважаемым в обществе человеком.
Общий вывод напрашивается самостоятельно. Теперь следует, пожалуй, проанализировать соответствие определения и основных признаков ОФ предложенной модели.
- свобода от налогообложения. По данному показателю объективно можно сказать только то, что не существует соответствующей экспертизы нашего законодательства, поскольку ранее не было в этом необходимости в силу отсутствия подобных структур и инициативы по их регистрации. Логичным было бы такую экспертизу провести, а в зависимости от ее результатов адаптировать или создать существующую базу для регистрации и деятельности ОФ. Организаторы конференции пошли по пути наименьшего сопротивления и в материалах конференции предложили попросту ввести некоторые дополнения в устав Ассоциации, благодаря которым она станет ОФ. Даже был разработан соответствующий договор между Благотворителем (бизнес, государство, западные доноры, граждане и т.д.) и Администратором средств (Ассоциацией). Получается, что единоличное право контроля общественных ресурсов получает одна из многочисленных ячеек этого общества – что и не логично и не справедливо по отношению к другим ячейкам этого общества.
- не прибыльность. Этот критерий почти полностью соблюден, кроме того, что Совет Директоров получает солидную зарплату за то, над чем он должен, исходя из мировой практики, работать бесплатно и не быть лично заинтересованным в конкретных проектах. В случае с Частным фондом ситуация естественна, но в случае с ОФ, - такая практика не допустима.
- независимость (т.е. нейтральность, отсутствие определенных предпочтений и влияния со стороны определенной бизнес или гос. структуры, общественной организации). Во-первых, само сосредоточение ответственности за распределение денег в руках одной организации уже свидетельствует об абсолютной зависимости распределения денег. Во-вторых, согласно заявлению, сделанному на пресс-конференции, посвященной результатам IV международной научно-практической конференции по новым социальным технологиям, которая проходила 7-8 октября в г.Одессе: «Украинский союз промышленников и предпринимателей (УСПП) совместно с общественными и благотворительными организациями Одессы станет учредителем первого в Украине Фонда местного сообщества (community foundation)». По определению ОФ, для обеспечения его независимости, его создает инициативная группа, в которую входят уважаемые в обществе люди и организации, представляющие все три сектора, а не только третий сектор общественных организаций, как было сказано в официальном заявлении.
- поддержка общественности, местного сообщества. В общем-то, мы уже сделали вывод о неготовности сегодняшнего общества к данной структуре: общественным организациям еще следует укреплять и укреплять свой имидж в данном направлении. Странно, что инициаторы регистрации ОФ, не пытаются выяснить готовность своей громады их поддержать. Кстати говоря, прошедшая конференция была достаточно камерной по количеству участников – в основном за счет украинцев, а особенно одесситов. Предварительные списки участников (которые также можно найти в материалах конференции), не оправдали надежд организаторов: далеко не все указанные лица приняли участие в конференции, а некоторые, как это не парадоксально, о ее результатах услышали только из СМИ.
- отсутствие принадлежности к религиозной секте. Нужно отдать должное – критерий соблюден на 100%.
- гибкость и прозрачность деятельности. Прозрачность деятельности ОФ будет обеспечить достаточно трудно, исходя из «механизмов» его создания и того факта, что у общественных организаций нет достаточного опыта публичного обнародования своей деятельности. Кроме того, если ОФ будет, как и предполагается, зарегистрирован на основе одной организации, это уже создает определенную дискриминацию по отношению к другим структурам и никаким образом не способствует открытости его деятельности.
- соответствие деятельности потребностям местной громады. Собственно потребности местной громады никто не узнавал. Поэтому о соответствии говорить изначально сложно. С другой стороны если громада еще практически ничего не знает о третьем секторе и его миссии, то тем более не знает об ОФ и его необходимости. Только тогда, когда сама деятельность общественных организаций будет максимально отвечать потребностям громады, а не только доноров, можно будет говорить, что созданный ОФ способствует реализации этих потребностей.
Инициаторы регистрации ОФ ссылаются на позитивный опыт Украины при внедрении механизма социального заказа, который, якобы подтверждает и оправдывает немедленную регистрацию ОФ, а заодно и отражает потребности громады. Вряд ли кто-нибудь будет спорить о пользе внедрения данной прогрессивной технологии. Естественно, гораздо более эффективно на конкурсной основе распределять деньги местного бюджета среди общественных структур, которые имеют опыт эффективной реализации социально важных для города проектов, чем специально создавать службы, которые будут обязаны эти деньги тратить. Однако, опыт Украины в данном направлении еще пока нельзя назвать 100% успешным, поскольку практика социального заказа реально существует только в течение 1-2 лет.
Кроме того, ссылаться на действие только одной технологии социальной инвестиции (соцзаказ) и делать вывод об успешности всех других (ОФ), значит делать элементарную логическую ошибку, присущую индуктивному умозаключению. Аналогия. Говоря, что алюминий и железо, – твердые металлы, делаем вывод о том, что все металлы твердые. А как же в таком случае быть с ртутью? Точно также и в случае с ОФ, основание успешности соц. заказа в Украине еще на 100% не свидетельствует об успехе другой социальной технологии - ОФ.
Остается открытым вопрос: достаточно ли готовы мы к регистрации ОФ?
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-03-04 12:25:06'} |
...если откладывать регистрацию общественного фонда по причине "отсутствия в Украине на 100% успешного опыта социального заказа", то этого можно не дождаться никогда.
А кто, вообще обладает "успехометром" социального заказа и кто в праве решать, что успешно, а что нет? А если быть успешным в социальном заказе на 88%, то тогда можно регистрировать общинный фонд?
По-поводу логики: если соцзаказ и ОФ это аллюминий и железо, то точно также нельзя говорить о преждевременности развития технологии ОФ на основании каких-то ошибок в реализации технологии соцзаказа.
По поводу "механизмов" создания фонда в Одессе: если все общественные организации города выступят соучредителями ОФ, то кто же тогда будет реализовывать проекты? Г-н Болотный сам же выше написал, "что главное отличие такого фонда от обычного благотворительного - он практически не реализует проекты сам".
Позвольте спросить, что значит "сосредоточение ответственности за распределение денег в руках одной организации"? Может быть нужно стоять на Б. Арнаутской и спрашивать у прохожих, куда потратить собранные деньги? Или ежеквартально собирать Съезд общественных организаций? Нет сомнений, что безответсвенность начнётся именно там где массовость и безликость. Где Партия и Народ.
Если одесситы хотят попробовать как будет работать, создаваемый ими фонд - пусть пробуют. Нужно заниматься делом: собирать деньги, проводить конкурсы, отчитываться, изучать свои ошибки, делать выводы и далее всё сначала по кругу. Только этим мало кто хочет заниматься. Гораздо больше людей хотят заниматься проектами на тему "повышение роли НГО" и "повышение готовности населения к чему-то-там".
"Сколько негативизма мы встретим...!" Откуда же взяться позитивизму, когда мы 10 лет в основном разбираемся по-третьесекторным понятиям? Готовность повышаем...
|
| Автор: Людмила Станкевич
|
Дата: {ts '2003-03-04 22:23:53'} |
Трудно не согласиться с тем, что в Украине пока еще нет 100% готовности к развитию ОФ. И именно по-этому следует приветствовать смелых первопроходцев, которые, безусловно, будут делать ошибки. А тем, кто будет идти протоптанной дорожкой, учитывая опыт первопроходцев, будет проще: учиться на чужих ошибках легче, чем выдерживать критику за свои.
И пусть каждый по-разному видит путь развития ОФ в Украине. Чем больше экспериментов, тем быстее будет определен эффективный путь.
|
| Автор: Игорь Каминник
|
Дата: {ts '2003-03-14 09:32:10'} |
Уважаемый господин Болотный.
В вашу пламенную речь закралось несколько досадных, неточностей.
Из которых потом делаются значительные выводы.
Во-первых, если вы присутствовали на конференции в Одессе, хотя в списках такой фамилии не значилось, то вы могли бы увидеть, что в рабочих материалах было предложено несколько схем реализации конкурсных механизмов за деньги местного бизнеса.
Во-вторых, откуда вы взяли по поводу зарплат Совету директоров? Чтение межзду строк полезно, но в данном случае были предложены технологические документы, из которых нельзя было прийти к выводу, который вы сделали.
Мне кажется вы путаете исполнительную дирекцию с Советом то-ли попечителей, то-ли наблюдательным.
Вы определитесь.
Вы также пишите: "Цель Фонда – аккумулировать, контролировать и распределять имеющиеся или привлеченные ресурсы среди местных общественных организаций, деятельность которых и направлена на решение конкретных проблем. При этом повышается эффективность решения проблемы"
Во-первых, цель фонда - повышение активности граждан, поскольку гранты распределяются не только среди НПО, но также и среди СОНов, групп активистов и просто среди активных граждан.
Что касается
ффективного решшения проблемы, то здесь тоже большой вопрос. Дело в том, что соцзаказ показал, что профессиональных НПО среди организаций третьего сектора достаточно мало. Именно поэтому, КФ предназначен для создания конкурентной среды среди НПО. Это одна из его важнейших задач. А, во время обучения говорить о высокой эффективности не приходится. Будем откровенны.
Что касается Совета директоров.
Мне кажется, что вы путаетесь с названием. В КФ существует три уровня независимого контроля, но Совет директоров нигде не упоминается.
Главынм контролирующим органом является Наблюдательный Совет и Совет попечителей.
Кроме того существует ревизионная комиссия, а согласно законодательству независимый аудит может нанять любая структура, которая хоть как-то связана с деятельностью фонда, или давала ему средства.
По поводу определения приоритетных проблем, то здачь вы как в воду глядели. Ассоциация "КОВЧЕГ" в настоящий момент разработала Методику приоритетных проблем, решаемых с использованием механизма социального заказа. Я думаю, что мы ее опробуем в этом году. Тот факт, что председателем наблюдательного совета является Секретарьр городского совета дает основание утверждать, что социальные проблемы, определенные в рамках данной методики, и утвержденные городским советом, будут действительно соответствовать потребностям города.
Теперь по поводу кулуарности конференции. Действительно разработка новых технологий процесс кропотливый и не терпит заангажированности и предвзятости.
Организаторы конференции стараличь пригласить только тех представителей третьего сектора, которые не говорят о том, почему у них ничего не получается, ак стараются сдвинуть с места, неповоротливую махину, которую я бы назвал, украинским обществом, и которую вы так хорошо описали в вашем тексте.
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-03-17 15:52:54'} |
всем, интересующимся этой темой, спешу сообщить, что последний (winter 2002 - 2003) номер журнала SEAL, издающегося EFC (Europian Foundation Centre) полностью посвящён теме эндаументов для благотворительности. Некоторым неудобством, впрочем, может являться то, что он издаётся исключительно на английском языке...
Аннотации статей журнала SEAL публикуются в интернет на странице http://www.efc.be/publications/sealabstract.html
где, в скором времени, вероятно, должен появиться и интересующий нас номер.
|
| Автор: Яна Деменко
|
Дата: {ts '2003-03-19 15:16:41'} |
|
Власне, друковану версію журналу SEAL (“Endowments: A magic solution?”) про який було згадано, можна безкоштовно отримати в Ресурсному центрі "Гурт" - тел. (044) 552-10-52. Контактуйте будь ласка з Ольгою Полонською.
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-03-25 09:21:50'} |
|
Прошу обратить внимание, что в "голосованиях" размещён новый вопрос, последний из серии вопросов об общиных (территориальных) фондах. Выражаем надежду, что результаты данного опроса станут, в качестве достоверных и доступных статистических данных, полезными, как для теоретиков, так и для практиков третьего сектора.
|
| Автор: Анастасия Скляр
|
Дата: {ts '2003-04-12 18:07:06'} |
В факте создания Фонда местного сообщества (ФМС), безусловно, есть очень позитивный момент – регулярные упоминания о нем могут привести к тому, что обывателя (т.е. члена этого самого сообщества) все-таки заинтересует новый термин, и он захочет узнать о нем поподробнее.
И вот здесь важно обеспечить доступность этому обывателю всевозможной информации об опыте работы таких фондов. Тогда представители местного сообщества смогут сами разобраться в том, почему одесский опыт оказался неудачным (так сказать – «… но затея не удалась, за попытку – спасибо!»).
Для того чтобы утверждать, что затея окажется неудачной – оснований больше, чем достаточно.
С безупречной логикой Администратора не поспоришь – действительно, механизмы соцзаказа и ФМС достаточно независимы друг от друга и их успешность или не успешность не должны быть связаны. (Это как в задачке: если подброшенная монетка упала «на орла», то как она упадет при следующем подбрасывании?)
Все это так. Но…
Дело в том, что в данном случае проводником обоих механизмов является одна и та же организация (и те же самые люди). И здесь принцип несвязанности уже не работает.
Можем ли мы надеяться, что организация, успешно провалившая один социальный механизм, преуспеет в реализации другого?
Ответ – да, можем. Но только при определенных обстоятельствах. Если, например, данная организация (а еще лучше – независимая экспертиза) провела обстоятельный анализ причин неуспеха, текущей ситуации, сравнила две технологии и пришла к выводу, что все принципы были соблюдены, организация сработала квалифицированно, а в данном конкретном месте и в данное время вторая технология является более эффективной и уместной.
Было ли это проделано?..
Однако, выше было сделано одно важное предположение (о неуспешности механизма соцзаказа в Одессе), которое еще требует доказательства. Что ж, вот оно.
В течение нескольких лет Ассоциация “Ковчег” яро доказывала, что только тот механизм, который продвигает она, может называться соцзаказом. Все остальное – не так и не то. Объяснения особенности одесского рецепта были более чем туманны. Обычно они сводились к наличию законодательно принятого нормативного документа (Закона Украины, который так и не увидел свет, Положения Одесского горсовета). Но при чем тут механизм? В результате оппоненты признали право собственности “Ковчега” на брэнд “соцзаказ”. Что не помешало им реализовать этот же механизм в своих городах, но уже под совершенно другим названием (разумеется, соответствующие положения местных Советов также были приняты). Во многих городах Украины социальные проекты получают бюджетное финансирование на конкурсной основе и желают того же своим собратьям в Одессе.
А что же там?
Заглянем на сайт www.nonprofit.org.ua (администрируется «Ковчегом»). Страница «соцзаказ» сообщает нам о размере «потреб на 2003 рік». Чьих «потреб»? Информации о том, утвержден ли бюджет и в каком размере - нет. Также нет информации об условиях конкурса, дате и месте приема социальных программ и проектов. А четверть бюджетного года уже позади…
Почему именно такие статьи вошли в перечень «потреб», как просчитывались суммы – неизвестно. Как представитель местного сообщества может повлиять на процесс принятия бюджета соцзаказа – загадка.
Таким образом, о принципах открытости и прозрачности, которые должны неизменно сопровождать все социальные механизмы говорить не приходится.
По иронии судьбы в перечне направлений соцзаказа есть пункт «создание хосписа для тяжелобольных». Если конкурс все-таки состоится, и деньги будут выделены, выздоравливающий соцзаказ в специальном уходе уже нуждаться не будет, а вот если не будут, – помрет тяжелобольной соцзаказ, наверняка помрет. Просто логический парадокс!
Так что, оснований верить в очередную технологию у местного обывателя нет.
И не появится, если офис Ассоциации ПОДДЕРЖКИ его ГРАЖДАНСКИХ ИНИЦИАТИВ будет находиться на втором (третьем?) этаже парадной с кодовым замком на входе (чтобы докучливые члены местного сообщества не мешали сотрудникам работать?)
Интересное предложение внес Администратор. А действительно, почему бы и не встать на Большой Арнаутской и не спросить прохожих, где находится офис Ассоциации поддержки гражданских инициатив и Фонд местного сообщества. Ответ предельно прост – да на Большой Арнаутской же! Вот только как ответят на него прохожие?
И собственно о ФМС.
Все тот же сайт www.nonprofit.org.ua предлагает нам ознакомиться с уставом Фонда. Прозрачность и открытость? Формально – да. А на деле?
Копирую из Устава:
“2.1. Метою діяльності Фонду є
2.2. Предметом Фонду є благодійна діяльність, спрямована на ”
Вот именно так и написано. Так какова же цель Фонда и куда направлена его деятельность?
А перечисленные задачи никак не пересекаются с той задачей, о которой написал И.Каминник выше.
Дальше:
“Прийом до учасників та добровільний вихід зі складу учасників Фонду провадиться Правлінням Фонду.”
А если Правление не согласно с выходом участника, то он ОБЯЗАН навсегда оставаться таковым? Демократично!
Еще:
«У випадку вибуття чи виключення зі складу Фонду їх внески у Фонд не повертаються.»
А как же тогда быть с объявлением формирования эндавмента? (Почитаем Декрет «Про прибутковий податок з громадян»: «…Під терміном "ендавмент" слід розуміти суму коштів або інших ліквідних активів, яка вноситься благодійником у банківську або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання пасивних доходів, що виникають внаслідок користування такими коштами (активами) такими установами; при цьому набувач не має права на витрачання основної суми ендавменту. Якщо протягом вищезазначеного строку цільова благодійна допомога не була використана за призначенням її набувачем, ВОНА ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ БЛАГОДІЙНИКУ у невикористаній сумі…»).
Можно, конечно, уповать на изменение законодательства, но…
И еще:
«3.4. Кошториси про розміри і структуру фінансових надходжень Фонду, а також про розміри його майна, його витратах, чисельності працівників, про оплату їхньої праці і про залучення добровольців не є конфіденційною інформацією.»
«5.3. Учасники зобов'язані:… не розголошувати конфіденційну інформацію Фонду… »
Опять же, куда подевались принципы открытости, и какая информация в Фонде является конфиденциальной?
Далее:
«6.4. Голова Загальних зборів обирається простою більшістю голосів на засіданні Загальних зборів. Термін його повноважень складає п'ять років».
Обычно, Председателя выбирают собственно на время проведения Общего собрания…
«6.7.1. Термін повноважень Правління складає п'ять років»
«Термін повноважень Голови Правління складає п'ять років.»
Срок полномочий больше Президентского!!! Вот так перестраховались!
Очень хочется верить, что в процессе регистрации все несуразности в Уставе были устранены. Но только где текущая версия ДЕЙСТВУЮЩЕГО устава?
Воспользуемся еще одним открытым источником.
В газете «Социальные инвестиции» № 1-2/2003 сообщается, что 23 сентября (2002?) года прошло первое, после получения учредительных документов, заседание Совета учредителей ФМС.
Не поздновато ли обнародуется информация об этом событии?
Далее сообщается, кто является Председателем Совета учредителей. Но нет такого органа в ФМС в соответствии с Уставом!!!
Дальше:
В планах Фонда – проведение в 2003 году конкурсов на сумму, не менее 50 тыс.грн. А в феврале обещана презентация Фонда, с объявлением грантовых программ и инструкцией по проведению конкурсов.
Какая дата сегодня на календаре???
Еще раз почитаем Устав:
«6.11. Засідання Правління скликаються Головою Правління і проводяться не рідше одного разу в три місяці.
7.2. Наглядова рада проводить регулярні перевірки не рідше двох разів у рік і позачергові перевірки діяльності органів управління Фонду.»
С 23 сентября должно было пройти. Как минимум, два заседания Правления и одна проверка. Где их результаты?
Ситуация, когда первопроходцы сами себе ставят задачи и с завидным постоянством их не выполняют, вряд ли вселяет надежду на успех всего предприятия.
Основным источником формирования средств ФМС должно быть само местное сообщество. Почему население вдруг начнет делать вклады в созданный Фонд, если оно мало знает о его существовании, не доверяет людям, его создавшим, и если у населения никто даже не спросил, какие программы это население хотело бы поддержать?
Если продолжать проводить аналогии с соцзаказом, то получим вывод: через пару-тройку лет по всей Украине будут созданы благотворительные организации, носящие самые разнообразные названия, кроме “ФМС” и успешно реализующие механизм Community Foundation. И только в Одессе будет Фонд с «правильным» названием. Мертвый.
Не могу еще раз не процитировать Администратора:
«Если одесситы хотят попробовать как будет работать, создаваемый ими фонд - пусть пробуют. Нужно заниматься делом: собирать деньги, проводить конкурсы, отчитываться, изучать свои ошибки, делать выводы и далее всё сначала по кругу. Только этим мало кто хочет заниматься. Гораздо больше людей хотят заниматься проектами на тему "повышение роли НГО" и "повышение готовности населения к чему-то-там".
Интересно, какие организации как раз в настоящий момент реализуют проект: "Посилення ролi громадських органiзацiй у процесi прийняття рiшень на мiсцевому рiвнi”?
|
| Автор: Яна Деменко
|
Дата: {ts '2003-04-13 21:40:59'} |
Після всього виникає тільки одне банальне питання: якщо все в Одесі так погано, бесперспективно та неуспішно хто Вам заважає створити своє, краще!?
Чи, може, Ви, пані Анастасіє, маєте якусь власну модель, реалізації якої Асоціація "Ковчег" перешкоджає? Якщо так, то поділіться будь ласка з громадою. Бо поки що Ваші слова схожі лише на довгу тираду ображеної людини (на що і на кого?).
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-04-14 10:14:22'} |
Яна как будто вырвала у меня изо рта саркастический упрёк :) (вот что значит облениться и только одно воскресенье не посмотреть форум...)
Вашу бы энергию, уважаемая Анастисия, энергию, которую вы приложили к детальному изучению законодательства, уставных документов Фонда Одессы и моих дилетанских измышлизмов - её бы, да на разработку совершенного механизма функционирования фондов местного сообщества! Вот это был бы документ!
Человеку, а следовательно и Человеку - Пароходу и Человеку -Ковчегу свойственно ошибаться.
Давайте теперь Ваши добрые дела разберём. Вы, собственно, чем отличились на фронтах соцзаказа и развития сообществ? Может и там ошибки найдутся?
Господа-товарищи! Форум (по-крайней мере данный) был создан не для обсуждения деятельности отдельных организаций, а для обсуждения перспектив создания общинных фондов. Чем сильнее мы переходим на обсуждение персоналий. тем дальше уходим от темы.
Для обсуждения чернухи предлагаю посещать www.компромат.ру
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-04-14 14:14:53'} |
упс.
Приношу извинения г-же Скляр за допущенную опечатку.
Я ещё хотел поинтересоваться по-поводу вопроса "какие организации как раз в настоящий момент реализуют проект: Посилення ролi громадських органiзацiй у процесi прийняття рiшень на мiсцевому рiвнi”? Потому что я, во-первых, так сразу и не скажу, а во-вторых не понимаю иронии. Таким проектом в принципе может заниматься любой ресурсный центр. Тоже мне, открытие... Названия таких проектов часто отражают донорские приоритеты - куда же от этого денешься? А я говорил о том, что пропорция проектов, направленных на практические действия, по отношению к "тренинговым" и "обучающим" проектам до обидного мала...
|
| Автор: Яна Деменко
|
Дата: {ts '2003-04-14 15:01:04'} |
Адміністратору:
Я так підозрюю, що джерелом іронії пані Анастасії став проект, що на даний час реалізується в 4 містах України (Києві, Донецьку, Одесі та Львові) чотирьма організаціями, а саме Ресурсним центром "Гурт", Донецьким міським благодійним фондом "Доброта", Асоціацією підтримки громадянських ініціатив "Ковчег" та Західноукраїнським ресурсним центром.
http://www.gurt.org.ua/gurt/projects.html
|
| Автор: Юрій Трачук
|
Дата: {ts '2003-07-06 22:52:59'} |
|
З відповідей, я, поки що не зовсім зрозумів функцію фонду територіальної громади. Але мені цікаво - чи вигідно буде НУО звертатися до таких фондів? Наприклад, моя організація у цьому році отримала 24,4 тис. грн. за виконання соцзамовлення від облдержадміністрації. Чи зможемо ми розраховувати на таку суму у фонді? (вже маючи певний досвід соцзамовлення)
|
| Автор: Людмила Ямщикова
|
Дата: {ts '2003-07-08 21:43:54'} |
Очень жаль, что дискуссия прекратилась. Похоже, что участники не торопятся отвечать на вопросы, заданные им.
Очень хочется изменить эту практику.
У меня есть вопрос к Игорю Каминнику:
какие механизмы вы собираетесь применять при раздаче грантов группам активистов и отдельным гражданам?
|
| Автор: Виталий Янюк
|
Дата: {ts '2003-07-11 21:46:04'} |
@Юрий Трачук.
Ваш откровенный цинизм, г-н Трачук, просто поражает. Вы ведь причисляете себя к неприбыльному сектору, я правильно понял? Посмотрите на этого труженика третьего сектора - ему "выгоднее" работать с обладминистрацией". Браво!
P.S.
А выражение "моя организация", вместо "организация, которую я представляю" - это вообще, имхо, проявление элементарного партийно-комсомольского отсутствия культуры.
|
| Автор: Адміністратор сайту Ліги РЦ
|
Дата: {ts '2003-07-12 15:25:26'} |
Было приятно и несколько неожиданно увидеть на этом форуме нсколько новых постов.
Действительно, г-н Каминник, вы как собираетесь распределять гранты? Понравилось - не понравилось? Эксперты (независимые?) будут рассматривать заявки и заполнять некие оценочные формы? Или вот ещё способ - посоветоваться со мной :)
|
| Автор: ? ?????°?? ???????°?????°
|
Дата: {ts '2010-03-21 17:13:03'} |
|
http://letitbit.net/download/8458.88b6c0a4ac3e11a9fc1330e33/___________________________.wmv.html
|
| Автор: JamesErync JamesErync
|
Дата: {ts '2017-04-08 07:44:55'} |
fx-brokers-review.com
Survey of most reliable and best Forex companies
|
| Автор: RobertDiamN RobertDiamN
|
Дата: {ts '2017-06-15 01:36:24'} |
|
Преглед на най-надеждните и най-добрите компании на Форекс http://fx-brokers-review.com/index_bg.html
|
|
|
Щоб розмістити відповідь по темі спершу слід залогінитись
|
|
|
 |
| ЛОГІН
| |
|
| ГОЛОСУВАННЯ
|
|
Яке Ваше ставлення до епідемії ВІЛ/СНІД в Україні?
|
|
|
|
