Незалежне зовнішнє оцінювання, запроваджене урядом з метою подолання корупції при вступі до вищих навчальних закладів, уже сьогодні не виправдовує надій. Принаймні, такий висновок можна було зробити під час обговорення основних моментів перебігу вступної кампанії у двох національних вузах Волині – Луцькому національному технічному університеті та Волинському національному університеті ім. Лесі Українки.
По-перше, кількість поданих заяв не відповідає реальній кількості осіб, адже абітурієнти мали право подавати документи на кілька спеціальностей одночасно, при чому – у різні вузи України. Наприклад, у Луцький національний технічний університет було подано заяви 2 – 13 спеціальностей, що створює непоганий конкурс. Відповідно, якщо абітурієнт «проходить» на певну спеціальність, із решти документи забирає. Як наслідок – недобір і суцільна заморока.
По-друге, що, власне, випливає з першого, простежується, як влучно зауважив проректор з науково-педагогічної роботи ЛНТУ Анатолій Федосов, «бродіння» абітурієнтів, які, за його прогнозами, триватимуть іще довго. Маючи сподівання і надію потрапити до певного вузу, абітурієнт забирає документи з іншого. Доки триває процес, на спеціальність, на яку повідомили, що він уже проходить, повертається абітурієнт з іншого вузу, якого там обнадіювали, але надії не сравдилися. Відповідно попередній абітурієнт уже не «проходить» у цьому вузі і повертається туди, звідки забирав документи… Процес і справді безконечний.
По-третє, надзвичайно гострим у цьогорічній вступній кампанії є питання пільговиків. У зв’язку з тим, що це питання не врегульоване, на окремі спеціальності не могли потрапити школярі з високими балами лише тому, що всі державні місця заповнені пільговиками. Більше того, навіть серед них був конкурс. «Це непорядок, бо до вузів повинні вступати на основі знань», – переконаний Анатолій Федосов. Щоправда, існує інформація, що наступного року на пільговиків буде виділено лише 10% державних місць.
І по-четверте: Міністерство освіти і науки дозволило ЛНТУ провести експериментальне тестування, згідно з результатами якого 50% учасників з високими балами у сертифікатах НЗО – не «пройшли». Крім того, – навала заяв з метою вступити будь-куди (фізична підготовка, філологія чи математика), аби на державну форму…Тобто – яких спеціалістів ми отримаємо?
Питання риторичне, і відповідь на нього поки не беруться давати в жодному з названих вузів. Проте учасники прес-клубу переконані, що «не можна було запроваджувати незалежне тестування так жорстко, потрібно було зробити обов’язковим тестування з одного предмета, наприклад, з української мови та літератури». І впроваджувати хоча б років два, як в Естонії.
Зрештою, існує і п’ятий момент: неврегульованість законодавчої бази щодо оскаржень (пропонується лише оскарження результатів тестування), внаслідок чого, стверджує юрист юридичної компанії «Юстерра» Наталія Демчук, «абітурієнти сьогодні не знають, з чим звертатися і що саме оскаржувати».
Висновок з усього цього може бути лише один: українці вкотре стали об’єктом експерименту.