У Кіровограді місць для культурного відпочинку молоді та ще й на лоні природи не так багато. Власне, парк імені Пушкіна або Козачий острів, як його ще називає патріотична молодь, і є одним із популярних місць у центрі Кіровограда, де збираються юнаки та дівчата.

Збираються, щоб поспілкуватися та провести теплі літні вечори у гарній компанії. До речі, не тільки патріотична, але й так звана неформальна молодь облюбувала парк Пушкіна. І якщо до останнього часу акції по прибиранню парку проводили всі хто завгодно, але не ті, хто там власне і проводить час, то від останніх вихідних ситуація кардинально змінилася.

„Нам набридло щовечора бачити навколо себе сміття, яке приносять і залишають тут кіровоградці, котрі відпочивають на острові вдень” – розповідає Анна Матюхіна, один з лідерів молодіжної компанії, що гуртується у парку. Саме тому, за її словами, юнаки та дівчата вирішили власноруч прибрати якщо не весь острів, то хоча б ту ділянку, на якій вони відпочивають. Втім, щоб зробити це, потрібна була підтримка – пакети для сміття, рукавиці, інструменти. Тому Анна та її друзі звернулися до місцевої влади та кількох політичних партій.

І що вони почули у відповідь? Від влади – глуху мовчанку. А від партій – пораду почекати до осені, поки почнеться передвиборча компанія, тоді і гроші на подібні речі з'являться. А поки що, як сказали молоді, нема чого переводити час та кошти. От такий прагматичний підхід до вирішення екологічних проблем Кіровограда і свідчить про справжнє ставлення місцевих осередків політичних партій до рідного міста та добробуту його громадян!

Втім, одна організація все ж з радістю відгукнулася на ініціативу юнацтва – громадянський рух „Народна самооборона” в особі її лідера Віталія Попіля підтримали групу юнаків та дівчат, і надали їм допомогу не тільки ресурсами, але й морально підтримали. У результаті сталося кілька чудових речей. По-перше, на острові Пушкіна стало знано чистіше. По-друге, молодь відчула, що їхня ініціатива може бути підтримана і, як наслідок, матиме гарний результат. І, по-третє, віра у те, що не всім байдужа наша молодь та її дозвілля, не згасне у серцях „неформалів”.