У середу, 11-го липня прес-клуб за підтримки МААК „Урга” організували участь кількох кіровоградських журналістів та громадських лідерів у телевізійному мості із штаб-квартирою НАТО, що пройшов у Кривому розі.

Власне, це був перший із п’яти запланованих заходів, що їх здійснює Український освітній центр реформ спільно із Центром інформації та документації НАТО за підтримки Міністерства закордонних справ України. Телевізійний міст за участі українських журналістів із Кіровограда, Дніпропетровська, Миколаєва, Кривого Рогу і Херсона, а також прес-секретаря штаб-квартири НАТО Роберта Пщеля, що знаходився у Брюсселі, зацікавив обидві сторони. І всім надав інформації для роздумів, адже його темою був девіз “Дізнаймося більше про НАТО!”.

Питання, що виникли під час обговорення, представнику НАТО задавав як ведучий, Андрій Куліш, керівник медіа-департаменту Українського освітнього центру реформ, так і безпосередньо журналісти. Що цікавило всіх присутніх, так це “принцип колективної безпеки”, що його сповідує НАТО, переваги членства у НАТО та умови вступу до цієї організації, підтримка, яку надає НАТО для реформ Збройних Сил України та статус теперішніх взаємовідносин між Україною та НАТО.

За словами Роберта Пщеля, три слова, якими зараз можна охарактеризувати взаємовідносини поміж Україною і НАТО, є слова „партнерство”, „взаємоповага” та „прагматизм”. Ціна ж участі нашої країни в організації Північно-Атлантичного договору залежатиме лише від того, що Україна вирішить реформувати і які зміни впровадити у життя. Втім, варто пам’ятати, що всі реформи держава має робити не задля вступу до НАТО чи іншої організації, а лише тому, що ці реформи диктує саме життя і без них неможливий нормальний розвиток спільноти людей, названих нацією і державою. До речі, саме журналістів пан Роберт Пщель назвав тими експертами, які мають давати оцінки ситуації, пов’язаній із очікуваннями громадян від вступу до НАТО, їхніми побоюваннями і тактикою політиків, що маніпулюють свідомістю українців. Хоча насправді саме політичним є те рішення, яке мають ухвалити урядовці, щоб стати на шлях підготовки вступу до НАТО. З іншого боку той політичний галас, який виникає навколо таких буденних і корисних для України справ, як військові навчання “Сі Бриз”, вказують лише на наявність свободи слова в нашій державі. „Ми вже звикли, що під час військових навчань українські ЗМІ більше пишуть про кількість учасників мітингів різних партій, аніж про кількість учасників навчань” – пожартував пан Роберт Пщель. Але серйозно додав, що Україна відіграє важливу роль у світі і очевидно, що вона не тільки має право брати участь у миротворчих акціях та тендерах, наприклад, на перевезення вантажів літаками, але й на проведення на власній території навчань для військових, що, безперечно, підвищує якість та ефективність роботи Збройних сил України. „Це нормальний елемент взаємодії і ця тема для нас аж ніяк не є політичною!” – заявив пан Роберт Пщель.

Що стосується вартості вступу та членства у НАТО, то прес-секретар штаб-квартири НАТО у Брюсселі розповів, що є певні внески від країн-членів, які формують три бюджети цієї організації: військовий, цивільний та інвестиційний (наприклад, будівництво аеропорту в Афганістані). Але внески від країни не мають перевищувати 1% від щорічних витрат цієї ж країни на свій оборонний бюджет! Тобто, це порівняно невелика сума коштів, яка, втім, не тільки забезпечує участь держави у різноманітних програмах та акціях НАТО, але й дозволяє сподіватися на захист – відповідно до п’ятої статті, що, фактично, проголошує „принцип трьох мушкетерів”. До речі, Україна досить активно бере участь і у програмі розвитку академічної освіти „Партнерство заради миру” – так активно, що стоїть на другому місці після... Росії. Так, так – саме Росія набагато активніше за Україну отримує переваги від партнерства із НАТО, беручи участь майже у всіх програмах і проектах. І Російська федерація, і Україна є двома країнами, що мають індивідуальні інструменти взаємодії із НАТО. Чи можна говорити, що це забезпечить краще порозуміння між нами і північними сусідами? Час покаже.