Сьогодні фахівці використовують безліч технологій, які дозволяють маніпулювати свідомістю українців. Вони є непомітними для електорату і не несуть з собою прямих жертв і крові. Проте, їх застосування напевно не проходить безслідно для психічного здоров’я громадян. Окрім того під впливом маніпуляцій люди ризикують зробити несвідомий вибір. Як виявити маніпуляції, і чи можна ним опиратися, - відповідь на це питання шукали під час чергового засідання прес-клубу.

Термін „маніпуляції”, в перекладі означаючи вправні рухи руками, вже давно набув іншого значення, перемістившись зі словника циркачів до професійних словників політологів, соціологів та психологів. Тепер під маніпуляціями прийнято розуміти дії, що кояться з метою вплинути на людську свідомість, або змінити її. Фахівці надали їм різних назв: економічні, психологічні, інформаційні, мовні, адміністративні, міжособистісні та побутові тощо. Усі види маніпуляцій досягають свого апогею під час передвиборчих перегонів.

Уперше політичні технології на території України помічені під час парламентських виборів 1998 року, а потім і президентських у 1999 році. Як переконують деякі фахівці, найяскравішим прикладом застосування політтехнологій став Майдан-2004. З кожним роком арсенал політтехнологів стає все ширшим.

За словами політолога Максима Лепського, ті маніпуляції, які використовують під час цієї виборчої кампанії, мало чим відрізняються від минулорічних. Яскравих, оригінальних технологій поки помічено не було. Сьогодні застосовуються традиційні прийоми, спрямовані на упізнаваність: намети, білборди, слогани. Активно в хід йдуть психологічні технології, які залюбки використовує БЮТ. Це гра на кольорі, на оптимістичних фразах. Агресію, як єдиний шанс, щоб виділитися, використовують у своїх рекламах маленькі партії. Як приклад, Партія вільних демократів і її реклама „Заставим ублюдков ответить”. Доволі активно політики використовують гру на цифрових показниках, наводячи рівень зростання економіки.

Проте найбільша проблема, яка сьогодні турбує українських політологів, є проблема розколу України. Професор Лепський навів опитування, що було презентовано на Конгресі політологів, за даними якого, 20 % мешканців України вважають, що розкол України існує. Такий показник є доволі високим. Тому на думку професора, сьогодні необхідно шукати технологію, яка б змогла об’єднати Україну.

Соціологів же сьогодні найбільше турбують опитування, які так масово друкуються у засобах масової інформації. За словами провідного соціолога Запорізького національного університету Наталі Омельченко, частіше за все питання у таких опитуваннях ставляться завуальовано або некоректно. Таким чином, вже самим питанням людині у свідомість можна закласти потрібну відповідь. Крім того, такі опитування проводяться зовсім не для того, щоб з’ясувати думку громадян, а навпаки, щоб її скоригувати. Тобто, людина, яка побачить соціологічне опитування, може легко поміняти свої політичні уподобання на користь тієї сили, яку підтримує більшість. Спрацює стадний інстинкт: „Я проголосував, як всі”, або побоювання опинитися в соціально-психологічній ізоляції.

А ось психолог Наталя Заїкіна вважає, що політичні сили, насамперед, маніпулюють на таких чинниках, як тактика взаємного обміну та мотиві базових потреб людини. Перший чинник проявляється тоді, коли агітатори роздають людям ручки, футболки, прапорці, щоденники. У такому випадку у людини спрацьовує інстинкт того, що вона повинна щось віддати навзаєм, і віддає свій голос. Другий випадок яскраво простежується в політичній рекламі, коли українцям обіцяють збільшення матеріальних статків: підняти зарплати, пенсії, надати житло тощо. Тут спрацьовує одвічна мрія людини про краще життя. Доволі ефективним є використання в рекламі мультяшних героїв, які примушують повернутися в дитинство, і таким чином зробити неусвідомлений вибір. Єдина змога не піддатися дії технологій, за словами Наталі Заїкіної, – це оперувати логікою і звертати увагу на факти. Справи краще вміють сказати, ніж слова.

Що ж до психічного здоров’я українців, то останнім часом дійсно спостерігається зростання депресивності, психозів. Це пов’язано, як з нестабільною економічною ситуацією в країні, так і з передвиборчим ажіотажем. Найбільшу ж шкоду психіці людини може нанести невиконання обіцянок політичною силою, за яку вона віддала свій голос.

* * *